П`ятниця, 22.10.2021, 11:57
Вітаю Вас Гість | RSS

БРОННИЦЬКА ШКОЛА

Календар
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Мій банер

Історія села Бронники

    Якщо їхати від Рівного у бік Луцька, близько 10 кілометрів  на мальовничих пагорбах розташувалося село Бронники. Велике село, ставки, на пагорбі церква.



   Поряд з церквою знаходиться німецьке кладовище. З початку дев'яностих їздять сюди родичі загиблих з Німеччини. Доглядає за ним "Народний союз Німеччини".


   
    На
двох плитах прізвища 199 солдатів. Місцева легенда свідчить про те, що "німців убили партизани, коли ті купалися в ставку". І тільки під час мого останнього відвідування села Бронники подивився я наплитах дату загибелі німецьких солдатів і .... обімлів. 1 липня 1941 року. Зрозуміло, ніякими партизанами тут і не пахне. Це розпал Дубненскої битви. Але, 199 чоловік, величезні втрати для німців влітку 1941 року! Став розбиратися, що ж сталося? А ось що. Отак описують ці події німці:

"On 01 jul 1941 on the road Klewan - Broniki roughly 180 german
soldiers (7./IR.35 (mot), 6/I.R. 119 (mot) and 5./A.R. 60) were taken as POW
and later murdered. Could someone help me with regards to the actions that led
to the situation before mentioned?. which soviets units were involved?. I'm
interested in the engagement and to find out how nearly one full company was
taken as pow in spite of the soviet troops were surprised in the beginning of
Barbarossa.
Here the Heer report:Vgl. Fernschreiben vom 8. Juli 1941 an A.O.K. 6
(Armeeoberkommando): "Nach Meldung des III.A.K. (Armeekorps) sind am 30.
Juni 150 deutsche Soldaten der 25. I.D.Mot. in russischer Gefangenschaft
ermordet worden. Weitere Meldungen liegen in zwei anderen Fällen vor. Berichte
werden nachgereicht." Panzergruppe 1,Ic, BA-MA, Tagesmeldungen des A. O.
K. 6, 15623/14, S. 155 "

Суть коротко така, що 180 полонених німців з 25.ID(mot) були убиті на дорозі Клевань-Бронники.
Знайшовся і більше літературний опис:
"1 липня 1941 року, через 9 днів після початку війни, 180 чоловік з 35-го піхотного полку, 119-го піхотного підлога¬но і артилерійських частин в результаті раптової атаки росіян потрапили в полон на Україні в районі дороги Клевань-Бронники Усім полонеником було наказано відійти з дороги в полі і там роздягтися догола. Єфрейтор Карл Егер почав поспішно стягувати з себе обмундирування.
"Нам було наказано віддати усі цінні речі, що були у нас, і вивернути навиворіт кишені". Як правило, захоплені в полон не примушують прохати себе, оскільки побоюються за життя. Пораненим було не так легко роздягтися. Егер вспоминає, як один унтер-офіцер, єфрейтор Курц мучився, намагаючись однією рукою(друга була поранена) розстебнути ремінь. До жаху Егера, єфрейтор Курц отримав за непокору "удар червоноармійським багнетом в шию - кінець багнета вийшов через рот".



   Інші в переляку стали роздягатися незважаючи на біль від ран. Ще декілька солдатів червоноармійці підганяли ударами прикладів в голову. Після цього німців, розбивши на групи по 10-15 чоловік, вивели на дорогу і наказали слідувати на північ. Багато були напівроздягнені, а "кілька чоловік так і йшло, в чому мати родила", згадує Егер. Старший рядовий піхоти Вильгельм Мецгер згадує: "Росіяни ... усі у нас відібрали - обручки, годинник, портмоне, формені знаки відмінності, а також шкарпетки, чоботи, натільні рубахИ". Рядовому Герману Хайсу, як і іншим, зв'язали за спиною руки і потім повеліли кудись через густу конюшину. Хайс:
"Російський солдат ткнув мене багнетом в груди ... потім ще раз сім в спину. Я лежав нерухомо, як труп. Росіяни подумали, що докінчили мене ... Я чув стогони моїх товаришів і тут же втратив свідомість".



    "Несподівано росіяни відкрили по нас вогонь", - розповідає рядовий Михаель Беер. Автоматні і кулеметні черги почали стріляти по групах напівроздягнених німецьких полонених.



    Карл Егер, озирнувшись, побачив, що росіяни розстрілюють тих, що йдуть позаду. "Перші постріли викликали паніку, і я в сум'ятті зумів втекти", - говорить Егер. Потім росіяни стали закидати полонених офіцерів і унтер-офіцерів гранатами. Їх усіх убило осколками.



На наступний ранок піхотинці за підтримки танків 25-ої дивізії виявили 153 напівроздягнені трупи. У 14 чоловікк були відрізані статеві органи. Серед убитих знайшли тяжкопораненого Германа Хайса, що дивом вижив.Йому була надана допомога, і він прийшов в себе. Більшість з узятих в полон були мертві, вижили лише небагато, і то частина їх померла пізніше від ран. Вижити вдалося лише дванадцяти з 153 солдатів".
 

   Жахливі кадри. Ця подія на довгі роки стала одним з прикладів "радянських військових злочинів". Німці зняли навіть документальний фільм, його можна знайти на youtube
     Що ж сталося? Чому червоноармійці поступили так жорстоко?
Що це за радянська частина? На це питання відповідь знайти не складно. Це 20-та танкова дивізія 9 механізованого корпусу                                                                                                                                                                                                                                 "20 танкова дивізія, відбивши увечері 30 червня атаку частин 25 моторизованої і 14-ої танкової дивізій в районі Оржева, з ранку 1 липня перейшла в наступ з рубежу Клевань, Оржів і, відкинувши частини противника, до 15 годин 1 липня просунулася на 10-12 км, зайняла рубіж Білів, Бронники, знищивши в цьому бою до 1 тис. чоловік противника, 10 танків, 2 артбатареї, але і сама втратила при цьому до 200 чоловік убитими і пораненими. До результату дня 1 липня 20 танкова дивізія за наказом командира 9-го мехкорпуса відійшла в початкове положення". По суті справи дивізія проривалася з оточення. Але все одно виправдання сумнівне...

Проте, все пояснює ось ця замітка з газети "Менделеевец", № 8, травень 2003. Привожу її повністю:
.Н.Рохлин
ДВІ ГОДИНИ ВІЙНИ
(матеріал в газеті даний в скороченні)

Йшов сьомий або восьмий день Великої Вітчизняної війни. Після перших вдалих і не зовсім вдалих, але кожного разу запеклих зустрічних боїв в районі міст Дубно і Рівно на Західній Україні, наш 43 окремий розвідувальний батальйон 43-ої танкової дивізії зупинився на річці Горинь. Противник, здолавши опір прикордонників і військ прикордонних частин Червоної Армії, отримав можливість колонами просуватися по шосейних і путівцям дорогах, лише часом зустрічаючи на своєму шляху наші переважно танкові або артилерійські засади. Елемент несподіваності таких зустрічей завжди призводив до серйозних втрат супротивника в живій силі і техніці, завдавав ворогові морального збитку, збивав його військову пиху і бойовий дух, про що свідчили свідчення полонених німецьких солдатів. Правда, не усіх: деякі ще копошилися. Як і усі попередні, день обіцяв бути сонячним і жарким. Жара давала себе відчути з самого ранку. Того ранку на командному пункті батальйону залишався один наш танк зі знову сформованим екіпажем у складі командира танка єфрейтора Миколи Рохлина, механіка-водія сержанта Володимира Чукова і стрільця вежі червоноармійця Валерія Балакирева. До машини підійшов командир батальйону.                                                                                                                                                                                                                        






1. Убиті привезені у село Бронники і лежать позаду церкви. 02.07.1941 



2. Це ж місце через 71 рік 

 

3. До захоронення залучили місцевих жителів. 

 

                                                                                                                                                                                                                                     4.Фото приблизно з такого ж ракурсу. На кладовищі виросли дерева. Частина могил попала під дорогу  



5. Вигляд кладовища зразу ж після захоронення.








6. Загальний вигляд. Зима 1941-1942 року.







ПАРТНЕРИ
    Rambler's Top100
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 20

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Рівненський р-н с.Бронники, вул.Шкільна 1а тел.27-25-22 bronnykyschool@ukr.net © 2021
Створити безкоштовний сайт на uCoz