Робочий час — це час, упродовж якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Статтею 50 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (КЗпП) визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому для окремих категорій працівників законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП). До таких категорій працівників належать, зокрема, педагогічні працівники. Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, посадового окладу.

Водночас для педагогічних працівників законодавством не визначена конкретна тривалість робочого часу на тиждень. Основу їхнього робочого часу становить педагогічне навантаження.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV (далі — Закон про середню освіту) педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності — це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.

Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, які складають тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності у співвідношенні до тарифної ставки (класне керівництво; перевірка зошитів; завідування майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками). Педагогічне навантаження вихователя групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу становить 30 годин на тиждень, вихователя загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) — 25 годин на тиждень. Норма годин на ставку інших працівників загальноосвітнього навчального закладу встановлюється відповідно до пункту 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. N9 102.

Педагогічне навантаження є нормованою частиною робочого часу педагогічного працівника, виконання якого регулюється розкладом уроків.

Проте робочий час педагогічних працівників включає не лише роботу, пов'язану з виконанням педагогічного навантаження, а й іншу педагогічну діяльність, передбачену посадовими обов'язками та режимом робочого часу, зокрема підготовчу, виховну, методичну, організаційно-педагогічну тощо. Так, згідно із пунктом 21 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти України 20 грудня 1993 р. N9 455 у межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні виконувати всі види навчально-методичної роботи відповідно до посади, навчального плану.

Така робота також потребує витрат робочого часу. Однак, робочий час, що витрачається на виконання такої роботи, жодним нормативним документом не внормований.

Упродовж робочого часу педагогічний працівник зокрема може здійснювати таку невнормовану педагогічну діяльність: підготовка до уроків, класне керівництво, перевірка зошитів, завідування (майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками), індивідуальна, позакласна робота з дітьми, робота з батьками тощо. Деякі з цих видів діяльності (наприклад, класне керівництво, перевірка зошитів) оплачуються у відсотковому співвідношенні до тарифної ставки, але без урахування часу, витраченого на їхнє виконання.

Тобто, для режиму робочого часу педагогічних працівників, які разом із педагогічним навантаженням ведуть інші види педагогічної роботи, чіткі часові межі не визначені.

Відволікання педагогічних працівників від виконання ними професійних обов'язків на виконання робіт, не передбачених трудовим договором, без згоди педагогічного працівника не допускається. Відмова педагогічного працівника від виконання робіт, не передбачених трудовим договором, не може бути підставою для його звільнення з посади, крім випадків, встановлених законодавством (п. 3 ст. 26 Закону про середню освіту).

У розкладі занять уроки вчителя можуть бути розподілені нерівномірно. У різні дні навчального тижня в одного і того самого вчителя, як правило, буває різна кількість уроків. А у певний день тижня їх може не бути й зовсім. Це обумовлено санітарно-гігієнічними вимогами до складання шкільного розкладу уроків.

Якщо педагогічний працівник виконує встановлене педагогічне навантаження (18 год. на тиждень) за три дні, то така робота не вважається роботою на умовах неповного робочого часу (тижня), оскільки ним виконується норма годин на ставку.

При цьому дні тижня, у які за розкладом занять у вчителя не передбачено проведення уроків, вихідними для нього не вважаються, оскільки протягом цього часу педагогічний працівник може залучатися до інших видів організаційно-педагогічної діяльності. У цей час вчителеві можна надавати так звані методичні дні, коли працівник займається самоосвітою та роботою в методичних об'єднаннях.

Керуючись пунктом 5.3.1 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки Міністерство рекомендує керівникам навчальних закладів та установ освіти створювати умови для використання педагогічними працівниками вільних від навчальних занять та виконання іншої педагогічної роботи за розкладом окремих днів тижня за межами навчального закладу з метою підвищення кваліфікації, самоосвіти, підготовки до занять тощо.